Причина вибуху може бути не тільки в неналежним чином виконаному вибухозахисті в обладнанні, а й у неправильному проєктуванні будівель і приміщень, де може бути вибухонебезпечне середовище, і недбалість персоналу, і навіть природний фактор. Наше завдання – звести до мінімуму фактор ризику займання вибухонебезпечного середовища від обладнання.

Вибухозахищене обладнання застосовується у всіх галузях промисловості, виробництва, технологічних процесах, де присутня або можлива присутність вибухонебезпечного середовища. Залежно від того, яке це місце містить вибухонебезпечне середовище, застосовуються різні види вибухозахисту в обладнанні, а відповідно різні вимоги до них, і різний підхід до оцінки відповідності такого обладнання.

В Україні, як і в усьому світі, є обов’язкові вимоги до обладнання, що застосовується у вибухонебезпечних середовищах. Це Технічний регламент обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах № 1055. У цій постанові КМУ містяться вимоги щодо застосовуваних Модулів під час оцінки відповідності, залежно від того, в якому вибухонебезпечному середовищі застосовуватиметься обладнання, і, відповідно, який вид вибухозахисту воно має.

Вартість та складність таких випробувань та оцінки відповідності залежить від: 1) зони та складу вибухонебезпечного середовища та 2) виду обладнання і виду вибухозахисту.

1. Місця і технологічні процеси, що містять вибухонебезпечне середовище, класифікуються за двома факторами, від яких залежить, яке обладнання (з яким вибухозахистом) у ньому можна застосовувати:

• Перший фактор – це хімічний склад вибухонебезпечного середовища. Оскільки різні вибухонебезпечні газові або пилові суміші мають різні фізичні характеристики, наприклад, температуру самозаймання, відповідно і вимоги до обладнання для різних вибухонебезпечних середовищ різні.
  Вимоги до груп, категорій і видів вибухозахисту обладнання змінюються залежно від того, чи буде це шахтне обладнання, чи обладнання, що застосовується у вибухонебезпечних газових середовищах, чи у вибухонебезпечних пилових середовищах.
• Другий фактор – це зона, для якої призначене вибухозахищене обладнання. Якщо обладнання призначене для роботи в середовищі, де вибухонебезпечна атмосфера присутня постійно, то вимоги до обладнання та процедура оцінки відповідності, природно, будуть ширшими та жорсткішими, ніж до того, що призначене для роботи в середовищах, де вибухонебезпечне середовище з’являється рідко або не є практично взагалі.

2. Комплектне обладнання (що являє собою сукупність вибухозахищеного електрообладнання та/або неелектричного обладнання, призначеного для застосування в потенційно вибухонебезпечних середовищах, систем електро-, гідро-, пневмо- та/або іншої проводки (за наявності)) матиме ширшу та трудомісткішу технічну експертизу і, відповідно, витрачений час і вартість. Прикладами такого обладнання є: комбайн, насосний агрегат, підйомна машина, паливороздавальна колонка тощо. Таке обладнання складніше оцінити ніж світильник, з’єднувальну коробку та аналогічне обладнання.

Чим складніший вид вибухозахисту, або комбінація декількох видів вибухозахисту, то об’ємніші вимоги, і перевірка цих вимог до продукції, обсяг випробувань і технічної експертизи. Від цього залежить вартість випробувань та робіт з оцінки відповідності обладнання та захисних систем, призначених для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі.